Domaine de la Malvande, Історичний замок у Pregny-Chambésy, Швейцарія.

Domaine de la Malvande, також знаний як château Malvand або резиденція «La Tour», — замок у Шамбезі в комуні Прені-Шамбезі, кантон Женева. Головна будівля — двоповерховий дім над льохами з чотирисхилим дахом, обабіч якого два низькі крила, підняті на поверх із мансардовими дахами. Маєток займає 45 629 м², а алея північ-південь завдовжки близько 300 метрів з'єднує Nant du Vengeron із парадним двором між домом і господарськими спорудами.

Найдавніший документ про маєток датується XV століттям, коли брати Мальвенда, шляхетна родина з Валенсії, володіли виноградниками на схилі Шамбезі та лісами Форетай. 1618 року маєток поділили між трьома доньками Мельхіора, і Андреа де Шуден-Мальвенда отримала резиденцію «La Tour Malvand». 1713 року її купив Абрагам Соте і прибудував до вежі двоповерховий будинок; Жакоб Губер, який обміняв на маєток землі 1724 року, звелів розібрати вежу, додав два низькі крила і дав будівлі назву château Malvand. 1731 року Губер придбав сусідній маєток Ванжерон, а 1751 року його спадкоємці продали обидва Ізаку Верне. Катрін Фабрі-Верне надбудувала крила поверхом з мансардовими дахами, а 1857 року залізниця Женева–Версуа спричинила перший поділ землі.

Назва Malvand походить від родини де Мальвенда з Валенсії, яка володіла маєтком із XV століття; будівлю довго називали «La Tour» через її вежу. 1618 року маєток поділили між трьома доньками Мельхіора, і Андреа де Шуден-Мальвенда принесла «La Tour Malvand» як посаг Жану-Франсуа де Малербу. Назва «château Malvand» з'явилася після того, як Якоб Губер звелів розібрати вежу і в XVIII столітті добудував два низькі крила.

1955 року маєток поділили на 55 ділянок площею від 1 500 до 3 500 м², на яких у 1957–1962 роках звели вілли. Лишилося близько 5 гектарів: замок, дві великі господарські будівлі та 3 гектари парку. Будинок не відкритий для відвідувачів; територія є приватною власністю.

Назва маєтку збереглася в урочищі Ла-Капіт у підсекторі Ванжерон у Шамбезі. Алея завдовжки близько 300 метрів, орієнтована з півночі на південь, з'єднувала потік Нан-дю-Ванжерон із парадним двором між панським будинком і господарськими спорудами; в'їзди закривали ковані залізні брами між вапняковими стовпами, увінчаними капітелями та кам'яними кулями.