Джунгарська брама, Гірський перевал у Боле, Китай

Джунгарська брама — це пряма, пласка долина завдовжки близько 50 км і завширшки понад 10 км у найвужчому місці, між Джунгарським Алатау та хребтом Барлик на кордоні Казахстану й Китаю. Її дно лежить на висоті близько 340 м, а навколишні вершини сягають 3 000 м і 4 600 м. Через неї проходить дорога з жовтою осьовою лінією та широким пішохідним переходом, а біля придорожніх будівель стоїть ґратчаста вежа зв'язку. Залізниця між Достиком і Алашанькоу прямує тим самим коридором.

Перевал слугував транспортним шляхом для кочових народів Центральної Азії, і північний Шовковий шлях проходив через нього. На початку XIII століття Чингісхан використав його для завоювання Центральної Азії. Назва увійшла в російську літературу після того, як 1875 року її дав І. В. Мушкетов. Між 1954 і 1990 роками через коридор збудували залізницю, що сполучає Актогай, Достик, Алашанькоу та Урумчі.

Назва Джунгарія походить від джунгарів, лівого крила (züün — лівий; gar — рука) ойратського монгольського війська, держави, яку Ґалдан підніс у другій половині XVII століття, доки близько 1757–1759 років її не розгромили Цін. Російська література прийняла назву «Джунгарська брама» після того, як І. В. Мушкетов уперше вжив її 1875 року. Розповідь Геродота про грифонів, що стережуть золото, і Північний вітер із печери спонукала дослідників Карла Рака та Ільдіко Лехтінен пов'язати перевал із Бореєм і Гіпербореєю.

Коридор — це пласка й широка долина завдовжки близько 50 км, з озером Алаколь біля північного входу та озером Ебі-Нур на південному краї; усередині розташовані станції Достик (Казахстан) і Алашанькоу (Китай). Вітер може сягати 70 м/с, а сухий південно-східний вітер «ібе» дме в холодну пору. Перевірте прогноз і візьміть вітрозахисний одяг.

Джунгарська брама лежить на континентальному полюсі недоступності — точці на суходолі, найвіддаленішій від будь-якого океану. Долина стискає повітря, і вітер сягає 70 м/с; сухий південно-східний вітер із Китаю взимку зветься «ібе», а північно-західний з казахських степів — «сайкан». Казахстан планує вітропарк біля озера Алаколь, а Китай має подібний проєкт з 2009 року.