Danxia landform, Рельєф червоного пісковику на південному сході, південному заході та північному заході Китаю

Ландшафт Данься — це сукупність червоних шаруватих ландшафтів з крейдових пісковиків і конгломератів, які зазнали розломів і підняття, а потім ерозії, утворивши круті скелі, ізольовані вежі та хребти. Породи нагадують карст, але їх називають псевдокарстом; поширені неглибокі ізольовані печери різного розміру й форми. Типовою місцевістю є гора Данься поблизу Шаогуаня в Гуандуні, де геопарк Даньсяшань охоплює близько 290 квадратних кілометрів потоків, лісів і скельних утворень.

1928 року мінералог Фен Цзінлань, досліджуючи червоні верстви біля гори Данься в повіті Женьхуа (Гуандун), назвав цей рельєф данься за поезією Цао Пі. Китайські географи й геологи продовжували дослідження в 1920–1930-х роках. У серпні 2010 року шість ділянок, зокрема гори Данься, Ланшань, Тайнін і Лунхушань, внесли до Списку світової спадщини як «Китайський Данься».

Назва «данься» походить із вірша Цао Пі «Ставок гібіскусів» III століття й означає «багряний сонячний відблиск». Фен Цзінлан дав її 1928 року, дослідивши червоні верстви на горі Данься поблизу Шаоґуаня в Ґуандуні. Нині термін позначає скелі червоних верств у 26 провінціях і регіонах Китаю; станом на 31 січня 2008 року виявлено 790 об'єктів.

Доступ забезпечується через марковані стежки та оглядові майданчики, з'єднані автобусами-шатлами, які пропонують структурований маршрут через ландшафт. Носіть міцне взуття та будьте готові до нерівної місцевості, оскільки стежки звиваються через горбисту місцевість з різними перепадами висот.

Назву «данься» 1928 року запровадив мінералог Фен Цзінлань, узявши її з поеми Цао Пі III століття «Ставок гібіскусів», де вона означає багряний сонячний відблиск. Уперше термін застосували до гори Данься поблизу Шаоґуань у Гуандуні — типового місця, яке китайські геологи досліджували у 1920–1930-х роках.