Lingtren, Гірська вершина на кордоні між Тибетом і Непалом

Лінгтрен — вершина висотою 6 749 метрів на кордоні Непалу й Тибету, приблизно за 8 км від Евересту. Його південна стіна складається з чорного гнейсу з тонкими гранітними жилами, перекритого потужним силом масивного граніту. Хребет тягнеться від Кхумбутсе через Лінгтрен до Пуморі, а льодовик Кхумбу різко повертає біля підніжжя гори.

Західні дослідники вперше побачили Лінгтрен 1921 року, коли Джордж Меллорі та Гай Буллок з британської розвідувальної експедиції на Еверест обійшли його схили й дісталися сідловини з видом на Західний цирк. Ерік Шиптон і Ден Брайант здійснили перше сходження 1935 року в тій самій експедиції, що підкорила й сусідній Лінгтреннап; під час спуску Брайант провалився крізь сніговий карниз і впав близько 150 метрів, доки Шиптон утримав мотузку і той виліз назад. Жодне пізніше сходження не визнано повністю, а заплановану південноафриканську експедицію скасували 2013 року.

Меллорі й Буллок обрали назву Лінгтрен із тибетської мови, де вона означає «субконтинент» або «острів»; те саме слово позначає менший храм, пов'язаний з головним. Раніше назва охоплювала всю формацію до західного льодовика Ронгбук, тепер лише найвищу вершину над льодовиком Кхумбу.

Лінгтрен лежить на кордоні Непалу й Тибету, тому доступ організовують окремо з кожного боку: з Непалу через долину Кхумбу й базовий табір Евересту, з Тибету через долину Ронгбук. Сходження 1935 року йшло з півночі. Від 1935 року немає цілком визнаних сходжень, а заплановану південноафриканську експедицію скасували 2013 року.

Вершину видно з базового табору Евересту, хоча задокументовані сходження після 1935 року залишаються надзвичайно рідкісними. Близькість до однієї з найвідоміших гір світу приваблює туристів, які подорожують цим регіоном.