Former site of Kilns in Dayao Road, Пам'ятка цегляних печей у районі Лянсі, Усі, Китай.

Місце колишнього цегельного комплексу печей на Даяо-роуд лежить на східному березі Великого каналу Пекін–Ханчжоу в історичному районі Цінмінцяо в Усі. Зі 100 первісних печей залишилося близько 42, з них 19 досить цілих, переважно протитечійних і кілька кільцевих, розподілених на 1,5 км. Вхід позначають сіра кам'яна плита та цегляна брама з черепичним дахом.

Цегельні печі на Даяо-роуд виникли за династії Мін і розквітли за Цін; хроніка повіту Усі часів Кансі зазначає, що поза Сучжоу лише в Усі були цегельні печі, куди приїздили покупці за сотні лі. За імператора Цзяціна печі постачали золоту цеглу для Забороненого міста. Під час повстання тайпінів 1860 року виробництво спинилося і відновилося за Тунчжі, коли печі вишикувалися вздовж шляху.

Назва Dayao Road, закріплена 1932 року, походить від «Dayao huo» (товари великих печей) — місцевої цегли, цінованої за в'язкість і стійкість до вивітрювання, на противагу «товарам малих печей» з інших місць. Мешканці чорнили стіни будинків сажею з печей, бо ті однаково закіптюжилися б. Пісня часів Мін, зібрана Фен Менлуном, уже згадує печників Усі.

Місце тягнеться вздовж вулиці Даяо на східному березі старого Великого каналу в історичному районі Цінмінцяо у Усі, приблизно на 1,5 км від порту Бодуган. Головна зупинка — Музей печей Усі, відкритий 2009 року на місці давніх печей Чень Даяо, Люлі та Лювай. Збережені печі стоять просто неба між старими будинками, тож варто закласти час на прогулянку вулицею.

Це цегельні печі, а не порцелянові майстерні: більшість збережених печей — протитечійні, кілька — кільцеві. У 1956 році порівняльний випал показав, що глина з Даяо витримує вищу температуру й щільніша за глину з Цзясіна, звідси міцність на стиск синьої цегли Даяо.