Mozarteum, Місце проведення заходів та пам'ятка культури в Празі, Чехія

Моцартеум — п'ятиповерховий торгово-житловий будинок на Юнгманновій 30, спроєктований Яном Котєрою в стилі геометричного модерну для музичного видавця Мойміра Урбанека. Вуличний фасад поєднує сірий камінь із лицьовою цеглою і несе дві алегоричні напівфігури Орфея та Еврідіки роботи Яна Штурси. Нижче крило подвір'я тягнеться до Францисканського саду й завершується одноповерховою концертною залою на 400 слухачів.

Моцартеум стоїть на місці двох середньовічних будинків кінця XIV століття, один з яких у 1391 році був зданий в оренду монастирю кармеліток при Панні Марії Снєжній. Остання будівля на цьому місці, класицистичний будинок із двором графині Габріели Дефурсової, була знесена у 1910 році. Архітектор Ян Котєра спроєктував нову будівлю в стилі геометричного модерну для видавця музики Мойміра Урбанека; будівельник Франтішек Тронічек виконав залізобетонну конструкцію у 1913 році, включно з концертною залою на 400 місць.

Назва Mozarteum нагадує про Моцарта, але будівля названа на честь видавця музики Мойміра Урбанека, який її замовив. Концертна зала в крилі подвір'я вміщує 400 слухачів і була місцем публічних лекцій та читань, зокрема архітектора Ле Корбюзьє та письменника Франца Верфеля. Сьогодні на першому поверсі розміщені годинникова крамниця та магазин товарів для дому, а на другому — лекційна зала з колекцією приладів для вимірювання часу.

Моцартеум розташований на Юнгманновій 30 у празькому Новому місті; його задній фасад виходить до саду Франтішканська. Концертна зала на 400 місць доступна через крило подвір'я; вуличне крило має ліфт і двораменні сходи. На першому поверсі — годинникова крамниця й магазин аксесуарів для дому, на другому — лекційна зала з колекцією приладів для вимірювання часу.

Концертний зал у флігелі подвір'я в 1970-х роках перебудували на студію звукозапису Supraphon, і він слугував до реституції 1991 року, після чого його відновили як концертний зал. Лекційна зала Clock Gallery на першому поверсі зберігає колекцію приладів для вимірювання часу та бібліотеку годинникарів і мистецтвознавців Яна Штепанека й Патріка Пажизека.