Klosterkirche, монастир у Буркардроті, Баварія, Німеччина

Монастирська церква Святого Власія у Фрауенроті це збережена центральна нава колишньої церкви цистерціанських черниць, романська зальна церква з півциркульними сліпими аркадами, ланцетними вікнами, даховою вежечкою та круглою апсидою. Пласко перекрита нава веде до готичного хору з хрестовим ребристим склепінням; лише з північного боку ще вгадується первісна тринавна базиліка з бічними навами та трансептом.

Монастир був заснований у 1231 році і діяв як цистерціанська громада понад 300 років. Його релігійна функція припинилася в 1574 році, коли громада була розпущена, і будівля втратила своє початкове призначення.

Це був цистерціанський жіночий монастир, а не чоловічий; церква присвячена святому Власію, тоді як абатство — святому Георгію та Всім Святим. За легендою про вуаль (Schleiersage), Беатриса де Куртене дала обітницю заснувати монастир там, де впаде її вуаль, підхоплена вітром. Село Фрауенрот виникло лише після 1691 року, коли маєток продали вісьмом селянам.

Церква стоїть у селі Фрауенрот, частині Буркардрота на східному краї баварського Рену. Збереглася лише середня нава колишньої монастирської церкви, тому споруда менша за повний монастирський комплекс. Оглядовий майданчик із розп'яттям над селом дає змогу побачити це місце та його поля.

Високий гріб засновників, вирізьблений у третій чверті XIII століття, належить до найкращих ранньоготичних надгробних скульптур регіону і стилістично пов'язується з Наумбурзьким майстром та роботами у Страсбурзі. Мистецтвознавець Георг Дегіо вважав ці фігури, попри барокове перероблення голів, неперевершеними в поетичній ідеалізації придворної шляхетності.