Бельведер на Пфінстберзі, Палац у Нордліхе Форштедте, Німеччина

Бельведер на Пфінстберзі це палац зі світло-бежевого каменю, дві 25-метрові вежі якого, за зразком Casino палацу Фарнезе в Капраролі, фланкують триаркову колонаду з балконом, де стоять три бронзові коні. Вхід утворюють триарковий портик і широкі кам'яні сходи. Позаду колонади й подвійні сходи замикають двір із водоймою.

Фрідріх Вільгельм IV накреслив проєкт за зразком Казино палацу Фарнезе в Капраролі, яке оглянув у 33 роки під час першої подорожі до Італії. Людвіг Перзіус, Фрідріх Август Штюлер і Людвіг Фердинанд Гессе звели дві вежі у 1847–1852 роках; після перерви Штюлер додав для Вільгельма I вхідну залу та бічні мури, завершені 1863 року. Інсульти й смерть короля 1861 року залишили заплановане казино незбудованим.

Пагорб перейменували на Пфінстберг 1817 року, коли земля вже належала королівському дому. Дві кімнати в вежах нині слугують місцем для одруження, а на помості в басейні подвір'я час від часу відбуваються концерти. Нижче залишили Помона-храм, першу споруду Шинкеля 1800 року, щоб приховати нездійснені плани.

Відвідувачі долають численні сходи, зовні й усередині, а останній відрізок — вузькими чавунними гвинтовими сходами в західній вежі. Краєвид на Потсдам відкривається лише з майданчика на даху, бо густі насадження Ленне затуляють його на нижніх рівнях. Водойма у дворі іноді править за сцену для концертів.

Бельведер — єдина пам'ятка ансамблю світової спадщини Потсдама і Берліна, яку утримує приватне об'єднання. За часів НДР місцеві мешканці заснували Förderverein Pfingstberg e.V., щоб урятувати занепалу будівлю; реставрація тривала з 1988 до 2005 року за підтримки Hermann Reemtsma Stiftung і Вернера Отто.