Монастир Тегернзее, Бенедиктинське абатство в Тегернзее, Німеччина

Абатство Тегернзее — колишній бенедиктинський монастир, будівлі якого нині відомі як замок Тегернзее: великий кремовий комплекс із довгим червоним черепичним дахом, двома квадратними вежами із сірими шпилями та циферблатами, а також кам'яним центральним входом з арочними дверима та круглим вікном. До комплексу також входять парафіяльна церква Святого Квіріна, гімназія Тегернзее та пивна Bräustüberl.

Монастир було засновано близько 760–765 років братами Откаром і Адальбертом з роду Хуосі, згідно з легендою, записаною в Passio Sancti Quirini. Після падіння герцога Тасіло III він став каролінзьким королівським монастирем, занепав у X столітті й був відновлений як імперське абатство 978 року за Оттона II. За абата Еллінгера та ченця Фроумнда він був осередком виготовлення рукописів, а його ливарня виготовила 1014 року двері Майнцького собору.

Назва Tegernsee походить від давньоверхньонімецького tegarin seo — «велике озеро». Ченці переписували тут рукописи й створювали твори на кшталт «Руодліба» та «Драми про Антихриста», а абат Гоцберт 1083 року заснував ливарню дзвонів. Нині в колишніх монастирських будівлях міститься Bräustüberl пивоварні Tegernsee — пивний заклад і ресторан герцогської баварської пивоварні.

Колишні монастирські будівлі стоять у центрі Тегернзее, за кілька хвилин пішки від озера. Частину комплексу займають Bräustüberl пивоварні Tegernsee і ресторан, інші приміщення використовує гімназія Тегернзее; парафіяльна церква Святого Квіріна, колишня монастирська церква, відкрита для відвідування. Приватні покої герцогів недоступні.

У скрипторії абатства близько 1050 року постав «Руодліб» — латинський віршований епос, написаний ченцем із Тегернзее, — та «Гра про Антихриста», латинська літургійна драма тієї ж доби. Близько 1500 року бібліотекар Конрад Зарторі уклав там «Liber illuministarum» — збірку з понад 750 рецептів для пергаменту, пігментів і позолоти.