Класичний Ваймар, Архітектурний ансамбль у Веймарі, Німеччина

Класичний Веймар — це об'єкт Світової спадщини ЮНЕСКО з одинадцяти окремих пам'яток у Веймарі та його околицях, внесений 1998 року. До нього входять будинок Гете, барокова споруда 1707–1709 років, будинок Шиллера 1777 року з флігелем XVI століття, церква Гердера, резиденційний замок, Вітумспале, бібліотека герцогині Анни Амалії, парк на Ільмі з Римським домом і садовим будиночком Гете, замки й парки Бельведер, Еттерсбург і Тіфурт, а також Історичний цвинтар із князівською усипальницею.

Віланд прибув до Веймара 1772 року, Ґете 1775-го, Гердер наступного року, а Шиллер 1799-го; місто стало осередком європейського Просвітництва. Внесення до списку ЮНЕСКО 2 грудня 1998 року охоплює одинадцять пам'яток веймарського класицизму приблизно 1780–1830 років. Смерть Ґете 1832 року ознаменувала його кінець. Попередню заявку, що включала маєток Віланда в Оссманнштедті, відхилили за рекомендацією ІКОМОС.

Назва походить від веймарського класицизму — літературного руху, що гуртувався навколо Віланда, Ґете, Гердера й Шиллера приблизно між 1780 і 1830 роками. Внесок до списку ЮНЕСКО 1998 року охоплює одинадцять пам'яток — від будинків письменників і бібліотеки герцогині Анни Амалії до князівської усипальниці; маєток Віланда в Османнштедті вилучили з номінації за рекомендацією ІКОМОС.

Відвідувачам варто носити зручне взуття, оскільки місця розкидані по місту і для їх дослідження потрібно ходити пішки. Добра орієнтація допомагає знайти різні будинки, бо вони не всі розташовані поруч один з одним.

Садовий будиночок Гете в парку на Ільмі є одним з одинадцяти об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО «Класичний Веймар». Мала будівля слугувала йому прихистком для письма та ботанічних досліджень. Навколишній сад, який він сам обробляв, також входить до внесеного об'єкта.