Saalfeld Abbey, Бенедиктинське абатство в Заальфельді, Німеччина

Заальфельдське абатство — бенедиктинський монастир, заснований 1071 року за мурами середньовічного міста Заальфельд на річці Заале. Його романська базиліка святих Петра і Павла стояла на березовому плато Петерсберг над річкою. Монастирські будівлі разом із базилікою знесли 1676 року, щоб звести палац Заальфельд, будівництво якого тривало з 1677 до 1720 року.

Архієпископ Кельна Анно II заснував 1071 року бенедиктинський монастир Святих Петра і Павла, поселивши ченців зі St. Michael у Зігбурзі та St. Pantaleon у Кельні. Папа Гонорій II підтвердив його 1124 року, Майнц — 1125. Абатство постраждало під час Селянської війни 1525 року і було секуляризоване 1526 року; останній абат Георг фон Тюна продав його графам Мансфельд, а 1532 року воно перейшло до дому Веттінів. Романську базиліку знесли 1676 року, щоб звести палац, будований у 1677–1720 роках.

Назва абатства збереглася в самому місці: після знесення романської базиліки 1676 року між 1677 і 1720 роками на її місці звели герцогський палац, тож сучасний замок Заальфельд стоїть там, де була церква ченців. Молитовний дім у Кобурзі, заснований від 1075 року, розташовувався на місці нинішньої фортеці Кобург.

Місце легко доступне і розташоване біля річки Заале в центрі Заальфельда. Відвідувачі можуть побачити залишки споруд або дослідити палац, який зараз займає місце, де колись стояв монастир.

Монастир утримував молитовні будинки в кількох регіонах, включаючи Кобург і Пробстцеллу, поширюючи свій релігійний вплив далеко за межі самого Заальфельда. Ця мережа залежних володінь робила його важливою церковною силою в східній Тюрингії.