Azelin chandelier, Романський свічник у Гільдесгаймському соборі, Німеччина

Свічник Азеліна — романський коловий свічник із позолоченої міді та лудженої бляхи: круглий обід із дванадцятьма вежами й дванадцятьма брамами. Оздоблення стриманіше, ніж у свічника Гезіло: плетений прут посередині обода й ажурний вінок із листя на верхньому краї. Вежі мають шестикутний план, ніші, закриті ажурними дверима, та почергово круглі й шестикутні шпилі.

Світильник Азеліна виготовили у XI столітті для Гільдесгаймського собору; це найдавніший із чотирьох романських колових світильників, збережених у Німеччині. Його довго приписували єпископу Азеліну (1044–1054), але втрачений напис, відомий із рукопису початку XVI століття, називає дарувальником його попередника Тітмара (1038–1044), звідси друга назва — Thietmarleuchter. Старші дослідження пов'язували його створення з пожежею 1046 року, що знищила золото-срібний світильник, подарований єпископом Бернвардом; як цей виріб пережив пожежу, не з'ясовано. Від 1960 року він висів у церкві Святого Антонія, а після завершеної 2014 року реставрації повернувся до середохрестя собору.

Світильник традиційно називають Азеліновим на честь єпископа Азеліна (1044–1054), але втрачений напис XVI століття називає його попередника Тітмара (1038–1044) дарувальником, тому він також відомий як світильник Тітмара. З 1960 по 2010 рік він висів у церкві Святого Антонія, а після реставрації собору повернувся над вівтар у середхресті.

Свічник висить над вівтарем у середхресті, куди його повернули після відкриття собору 15 серпня 2014 року; більший свічник Гезіло висить у наві. Погляньте вгору із середхрестя, щоб побачити вежі та брами на тлі хору. Реставрація 1982–1989 років усунула пошкодження Другої світової війни.

Кожна вежа має ніші, зубці та імітацію цегляної кладки, щоб достовірно відтворити середньовічну міську архітектуру. Ця мініатюрна кам'яна майстерня, підвішена в повітрі, розкриває, як майстри того часу втілювали своє бачення світу та духовні надії в релігійні предмети.