Кведлінбурзьке абатство, Колишнє абатство світських каноніс у Кведлінбурзі, Саксонія-Ангальт, Німеччина

Кведлінбурзьке абатство — колишня фундація світських каноніс на замковій горі Кведлінбурга. Його церква, Штістскірхе Св. Сервіція, — романська споруда з двома квадратними вежами з грубого темного мурування, увінчаними стрімкими червоними пірамідальними дахами з хрестами. Нижчі крила мають кремові стіни й черепичні дахи, а в центрі стоїть фахверкова частина з коричневими балками.

Кведлінбурзьке абатство заснував 936 року король Оттон I на прохання своєї матері, королеви Матильди, як пам'ятник її чоловікові королю Генріху Птахолову, похованому на замковій горі. Це був осередок світських каноніс, а не монастир, і абатиси мали місце в Імперському сеймі. 1539 року абатиса Анна II запровадила Реформацію, а 1802/03 року Пруссія приєднала абатство під час секуляризації.

Громада була світським капітулом каноніс, а не монастирем з обітницями: незаміжні шляхтянки дотримувалися Аахенського статуту 816 року. Повна назва «Kaiserlich freie weltliche Reichsstift Quedlinburg» вживалася до 1802 року. Абатиса мала місце й голос у Рейхстазі, а в церкві донині зберігаються останки святої Матильди та її онуки, абатиси Матильди.

Територія монастиря відкрита для відвідувачів і має кілька будівель з експозиціями про середньовічне монастирське життя та архітектурну спадщину. Найкращий час для відвідування — світлий час доби, коли можна добре оглянути будівлі та помітити архітектурні деталі.

Абатиса мала місце й голос у Рейхстазі, на лаві прелатів Рейнланду в колегії правлячих князів. Громада була світським капітулом каноніс, а не монастирем: її члени дотримувалися Аахенського статуту 816 року й зберігали власне майно. У скарбниці зберігалося Євангеліє Самуїла IX століття, викрадене американським солдатом після Другої світової війни та повернуте 1993 року.