Gustavia, Археологічна пам'ятка на півострові Мьонхґут, Німеччина

Густавія — місце незавершеного шведського портового міста, заснованого 1806 року на південно-східному узбережжі Рюґену, на захід від Ґрос-Цікера. Над землею майже нічого не лишилося: видимі рештки — дві заповнені камінням дерев'яні скрині з соснових дощок завдовжки 7,2 м, за 6,4 м одна від одної, на глибині близько 3 м біля півострова Цікершес-Гевт.

Густавія — шведське портове місто, заплановане з 1806 року на березі Цікер-Зе, бухти, яку офіцери Бойє і Гріпенберг визнали придатною для 300–400 суден. Король Густав IV Адольф наказав почати будівництво 11 вересня 1806 року: передбачалися верф, док, мореплавна школа й понад 30 будівель. Французи окупували Рюген 1807 року й зруйнували споруди; Швеція відмовилася від проєкту, а Пруссія, що отримала Шведську Померанію 1815 року, його не відновила.

Назва вшановувала короля Густава IV Адольфа, який 11 вересня 1806 року наказав збудувати порт; місто планували і як торговий чепінг. Офіцери Бойє та Гріпенберг того літа зміряли Зайкер-Зе і визнали його придатним для 300–400 суден. На Карибах зберігся тезка: Густавія на Сен-Бартелемі, шведській колонії 1785–1877 років, названа на честь Густава III.

Місце лежить на захід від Ґрос-Цікера на півострові Мьонхґут, поблизу Цікер-Зеє. Знахідку 1995 року виявили за допомогою аерофотозйомки; дерев'яно-кам'яні ящики лежать на глибині близько 3 метрів біля півострова Цікершес-Гьовт і з берега не видні. Затока слугувала захищеною зимовою стоянкою.

1995 року аерофотозйомка виявила дві дерев'яні скрині біля півострова Цікершес Гевт; водолази визначили їх як соснові дошки завдовжки 7,2 м, наповнені камінням, за 6,4 м одна від одної. Дендрохронологія датувала деревину початком XIX століття, кінцем шведського панування. Це залишки пристані, зведеної близько 1813 року після відходу французів.