Hochkalter, Гора в Альпах Берхтесґадена, Баварія, Німеччина

Хохкальтер — альпійська вершина в Альпах Берхтесґадена, що здіймається приблизно на 2607 метрів, з крутими вапняковими скелями та великими кам'яними полями. Гора розташована в національному парку Берхтесґаден і пропонує кілька маршрутів для сходження.

Перше сходження здійснив 1830 року князь-єпископ Шварценберг із провідниками Геммінгером, Тацем і Вайном, які піднялися західним схилом через Кальтерграбен, а не долиною Офен. Їхній маршрут так і не став популярним, бо його важко знайти, а мисливські інтереси перешкоджали проходу. 1833 року Карл Турвізер і провідник Вайн уперше пройшли нормальний маршрут через Шенер-Флек.

Назва Гохкальтер указує на холодний тінистий північний схил; масив поділяється на групи Гохкальтер, Гохайс і Південний ланцюг Вімбах. Блауайс під вершиною — найпівнічніший льодовик Альп, а притулок Блауайсгютте Німецького альпійського клубу на висоті 1653 м слугує головною базою для сходжень. Дно долини Вімбах вкрите товстими осипами крихкого рамзауського доломіту.

Блауайсгютте, головна база Німецького альпійського клубу для цього масиву, стоїть на висоті 1653 м у карі Блауайс під однойменним льодовиком. Нормальний маршрут через Шенер-Флек від притулку триває близько 3,5 години й має ділянки II категорії за шкалою UIAA. Шлях через Офенталь легший (I категорія), але його важче знайти і на ньому немає притулку, тому ним частіше спускаються, ніж піднімаються.

Обвал вершини 1908 року зірвав близько 240 000 м³ породи й помітно змінив форму та висоту піку; падіння відчувалося в долині Рамзау як землетрус. Рівно через дев'ять років, 25 липня 1954 і 25 липня 1963 року, завалилися друга скеля Блауайс і колона на Шертеншпітце.