Steingaden Abbey, Монастир у Штайнгадені, Німеччина

Штайнгаденське абатство це колишній монастир премонстратів; його церква, Вельфенмюнстер, це білена будівля з двома високими квадратними вежами, увінчаними стрімкими червоними пірамідальними дахами. Права вежа має круглий циферблат під трьома арочними вікнами; між вежами червоний чотирисхилий дах накриває два великі арочні вікна з кам'яним мереживом. З монастирських споруд зберіглося лише західне крило, на першому поверсі якого дев'ять прясл клуатра, перекритих склепінням у пізньоготичний час.

Монастир було засновано в 1147 році, і протягом століть він пройшов кілька етапів будівництва, переходячи від романського стилю через готику до пізніших барокових елементів. Кожен з цих етапів залишив видимі сліди, які й сьогодні можна прочитати в структурі комплексу.

У пізньоготичному притворі церкви зберігся фрагмент ренесансного розпису, виявленого 1951 року на північній стіні: «Генеалогія Вельфів», що простежує рід Вельфів від Альберта Аццо I, маркграфа Міланського, до Вельфа VII і показує заснування монастирів Роттенбух і Вайнгартен. Над дверима велика картина зображує похоронну процесію герцога Вельфа VI.

Колишня монастирська церква Вельфенмюнстер тепер є парафіяльною церквою Штайнгедена і головним внутрішнім простором для відвідування. З монастирських будівель зберіглося лише західне крило, де розміщується будинок пароха з рештками романського клуатра на першому поверсі. На цвинтарі є могила Домінікуса Циммерманна, будівничого Вісскірхе. Романська ротонда Йоганнескапелле стоїть біля західного входу на цвинтар.

Пісковикова плита з гербом Вельфів, виготовлена близько 1193 року й, можливо, частина знищеної 1525 року гробниці Вельфа VI і Вельфа VII, є найдавнішим збереженим геральдичним зображенням Німеччини, крім печаток. 1861 року її придбав Баварський національний музей у Мюнхені. У церкві металева пластина в центральному проході позначає могилу, а фреска Йоганна Георга Бергмюллера над органом зображає обох Вельфів.