Basilica of St. Vitus, Mönchengladbach, Романська базиліка в Менхенгладбасі, Німеччина.

Базиліка Святого Віта — романська церква з масивним вестверком кінця XII століття, навою, перебудованою між 1228 і 1239 роками, та готичним хором, спорудженим у 1256–1277 роках за проєктом Герхарда фон Ріле, будівничого Кельнського собору. Будівля зі світлого пісковику має квадратну вежу з крутим пірамідальним дахом і хрестом, а також багатокутний хор із високими стрілчастими вікнами та струнким темним шпилем із позолоченим флюгером.

Архієпископ Кельна Геро близько 974 року заснував бенедиктинське абатство і призначив першим абатом монаха-реформатора Сандрада; церква служила монастиреві до його скасування 1802 року. Близько 1100 року почали зводити нову базиліку, а наприкінці XII століття постав масивний вестверк, що зберігся досі. Наву збудували у 1228–1239 роках, а в 1256–1277 роках майстер Герхард, архітектор Кельнського собору, перебудував хор у готичному стилі; 28 квітня 1275 року церкву освятив Альберт Великий.

Церква зберігає фрагмент тканини, яка, за переказом, вкривала стіл під час Таємної вечері; його тримають у золотій скриньці й показують вірянам раз на сім років. Від 1802 року вона служить парафіяльним храмом, а 1974 року папа Павло VI підніс її до рангу малої базиліки з нагоди 84-го Німецького католицького дня та 1000-ліття абатства.

Місце розташоване в центрі Менхенгладбаха, що робить його легкодоступним для відвідування. Гостям слід дотримуватися стандартних правил поведінки в релігійних місцях, особливо під час запланованих богослужінь.

Головна реліквія — це фрагмент скатертини, яка, за переказом, покривала стіл під час Таємної вечері; його зберігають у золотій скриньці. Вірянам його показують лише раз на сім років, тож відвідувачі зазвичай бачать скриньку, а не тканину.