Burg Blankenhorn, Руїна замку в Гюґлінґені, Німеччина

Бург Бланкенгорн — руїна висотного замку на лісистому відрозі на висоті 378,6 м над рівнем моря, на південь від Айбенсбаха в Цабергау. Південний бік захищає 18-метрова й 3-метрова завтовшки щитова стіна з пісковикових рустованих блоків, що й досі є найпомітнішою частиною руїни. Простий круглоарочний портал на заході веде до двору, де чотириповерховий палас прилягав до щитової стіни; донжон не зводили.

Збудований близько 1220–1230 років як замок зі щитовою стіною і вперше згаданий 1241 року, замок належав панам фон Нойффен, міністеріальній родині Штауфенів. Через спадковий поділ він ділився між Нойффенами й Маґенгаймами; Вюртемберг купив половину Маґенгаймів 1321 року, а 1327 року володів усім замком. 1472 року він як лен перейшов до Германа фон Заксенгайма, який допустив занепад; від 1479 року лісничий Бартель Луц продавав деревину й черепицю, а руїна згодом слугувала каменоломнею.

Руїни демонструють методи будівництва, типові для середньовічних фортифікацій у цьому регіоні. Відвідувачі, проходячи через залишки, можуть спостерігати будівельні техніки, використані в ту епоху.

Руїна стоїть на вкритому лісом відрозі на висоті 378,6 м над рівнем моря, на південь від Айбенсбаха, і відкрита цілий рік без вхідної плати. З півдня її відділяють від масиву Штромберг два рови. У внутрішньому дворі влаштовано крити мангал.

Замок не мав вежі чи бергфріду; його оборона спиралася на щитову стіну заввишки 18 метрів і завтовшки 3 метри, складену з пісковикових рустованих блоків, яка й досі є найпомітнішою частиною руїни. З гірського боку внутрішнього рову похила ескарпова стіна підпирає ґрунт і слугувала додатковою перешкодою — така особливість є лише в кількох середньовічних замках.