Uni-Center, Житловий висотний будинок у Зюльці, Кельн, Німеччина

Уні-Центр — це велика житлова будівля Y-подібної форми, що підноситься на висоту 134 метри, три крила якої пофарбовані в оранжевий, зелений і жовтий кольори. На нижніх поверхах розміщені магазини, ресторани та паркінг, а дев'ять ліфтів обслуговують близько 1 200 мешканців на 45 поверхах у 968 квартирах.

Uni-Center спроєктував Вернер Інгендаай для забудовника Deba Wohnbau CCAA GmbH; будівництво почалося в січні 1971 року, а в лютому 1971 року федеральний міністр транспорту Лауріц Лаурітцен заклав наріжний камінь, назвавши проєкт «сміливим експериментом». Урочистості з нагоди завершення каркаса Y-подібної вежі відбулися в жовтні 1972 року, а 1 серпня 1973 року будинок був готовий до заселення.

Три крила позначені кольорами для орієнтації: U — помаранчевий, N — зелений, I — жовтий. Блок I належить кельнській студентській службі, яка утримує там 378 кімнат площею від 14 до 24 квадратних метрів; решту приміщень продано як приватні квартири. Будівля з'являється в екранізації 1975 року роману Гайнріха Белля «Втрачена честь Катаріни Блум».

Три крила позначені кольорами для орієнтування: U — помаранчеве, N — зелене, I — жовте, і ця гама продовжується всередині кожного крила. Будинок обслуговують дев'ять ліфтів. На нижніх поверхах є крамниці, ресторани й багаторівневий паркінг, а квартири починаються з п'ятого поверху.

Під час Німецької осені члени RAF під чужим ім'ям орендували квартиру в Uni-Center, щоб підготувати викрадення Ганнса Мартіна Шляєра. У жовтні 1977 року GSG 9 обшукала кілька квартир і встановила, що Адельгайд Шульц до кінця вересня 1977 року орендувала конспіративну квартиру під ім'ям «Марквард»; під час обшуку було викрадено літак Lufthansa «Landshut».