Burg Rumburg, Руїни замку в Кіндінгу, Німеччина

Бург Румбург — руїни пізньосередньовічного замку на відрозі пагорба Шлоссберг над Енкерінгом, частиною Кіндінга, на висоті близько 450–460 метрів над морем. Його ядро має трапецієподібний план приблизно 23 на 45 метрів, із широким глибоким ровом з боку гори та збереженим ровом передзамку. За ровом виступає кругла оборонна стіна як щит, житлова частина лежала на півночі над долиною; браму в південно-східному куті відновлено, а на зовнішній штукатурці лишилися сліди намальованого герба Абсбергів-Ґуттенберґів.

Збережені мури звели між 1350 і 1360 роками Абсберґи, які, ймовірно, успадкували володіння Енкерінґ. Уперше замок згадано в документі 1361 року, коли Ґосвін Старший з Абсберґа, його син Ґосвін і лицар Гайнріх фон Абсберґ «фон Раннбурх» вступили до баварського лицарського турнірного товариства. 1374 року імператор Карл IV надав Гайнріху право укріпити село Румбурґ, проводити щотижневий ринок і поставити шибеницю; Абсберґи так і не укріпили село, а шибеницю прибрали незадовго до 1800 року.

Замок дав назву селу Румбург, якому імператор Карл IV 13 жовтня 1374 року надав право укріпитися, проводити щотижневий ринок і звести шибеницю. Абсберги так і не укріпили це місце, статус міста було втрачено, а шибеницю прибрали незадовго до 1800 року. На тиньку зовнішньої стіни збереглися рештки намальованого герба роду Абсберг-Гуттенберг.

Руїна Бург-Румбург стоїть на відрозі Шлоссберг над Енкерінгом на висоті близько 450–460 м, а в долині нижче проходить автострада A9 (виїзд Альтмюльталь). Об'єкт відкритий для відвідувачів, але після обвалу частин мурування 2003 року його тимчасово закривали й ремонтували, так само і 2014 року; деякі ділянки й досі загрожують обвалом. Браму в південно-східному куті відновлено, а другий вхід розташований навпроти, із західного боку.

На зовнішній штукатурці біля другого, західного входу ще видно залишки намальованого герба родини Абсберг-Ґуттенберґ. Чеська легенда також розповідає про чорного пса, який у Румбурзі охороняв скриню із золотом і коштовним камінням; хто у Вальпургієву ніч мовчки підходив, міг прогнати пса й забрати скарб.