Burg Elkerhausen, Замок у Вайнбаху, Німеччина.

Бург Елькерхаузен — колишній водний замок у долині Вайнбаху, від якого нині залишилися два фахверкові будинки. Східне крило датується початком XVI століття; західне крило прибудували близько 1700 року під прямим кутом. Обидва стоять на бутових цоколях над старішими підвалами, з перебудовами інтер'єру XIX століття.

Вежовий замок XII століття у XIV столітті розбудували у водяний замок із передзамком, родове гніздо лицарського роду фон Елькерхаузен, уперше згаданого 1191 року й вимерлого 1725 року. 1352 року миротворче військо під проводом архієпископа Балдуїна Трірського облягло замок у долині; після підписання угоди Urfehde за згодою залоги його знесли, а не зруйнували. Частина родини звела тоді Ной-Елькерхаузен на височині над Ланом.

Замок слугував резиденцією знаті Елькерхаузена і досі формує вигляд села. Саме поселення отримало свою назву від родини, яка колись правила тут і мала економічну владу в регіоні.

Замок є приватною власністю, його можна оглянути ззовні, але відвідувачам слід триматися на відстані. Розміщені таблички позначають доступні зони та вказують, яких ділянок слід уникати.

З 1786 по 1843 рік колишня фортеця використовувалася як фабрика голок під керівництвом принца Карла Крістіана. Це промислове використання показує, як шляхетські маєтки економічно адаптувалися до змін часу.