Burg Herrieden, Середньовічний замок у Геррідені, Баварія, Німеччина

Бург Герріден це середньовічна фортифікаційна споруда у франконському місті Герріден з кам'яними стінами, вежами та бастіонами різних періодів. Комплекс демонструє типові риси оборонного замку з його укріпленнями та житловими будівлями.

Бург Герріден уперше згадано 1122 року як резиденцію фогтів айхштетського колегіального монастиря, яких призначали графи Еттінгенські; панів фон Герріден тут засвідчено з 1169 року. 1314 року місто стало на бік Фрідріха Вродливого проти короля Людвіга IV, який облягав і здобув його; 23–24 березня 1316 року Людвіг перебував у таборі й наказав підняти мощі святого Деокара. Відбудований у 1396–1412 роках за єпископа Фрідріха IV Айхштетського, замок згорів 1490 року, був відбудований у 1508–1510 роках єпископом Габріелем фон Айбом, знову спалений шведами 1633 року, а 1685 року перетворений на князівсько-єпископську броварню.

Замок у Геррідені був резиденцією фогтів айхштетського колегіального капітулу, яких призначали графи Оеттінгенські; володарі Геррідена задокументовані там з 1169 року. На брамі стоїть пісковиковий рельєф із уклінним єпископом і гербами Айхштетської єпархії, капітулу та єпископа Фрідріха IV, датований 1412 роком. З 1685 року в комплексі діє броварня, від 1806 року приватна.

Комплекс розташований на північно-східному краю старого міста Герріден і включений до міського муру, тож дістатися можна пішки з центру. Вхід веде через частково засипаний арочний міст до брами з кошикоподібним проїздом. З 2009 року власником є місто Герріден; будівлі колишньої єпископської броварні не всюди вільно прохідні.

Пісковиковий рельєф усередині брами, датований написом 1412 роком, зображує єпископа Фрідріха IV Айхштетського навколішки перед святим, а також герби єпархії, кафедрального капітулу й єпископа. У головній будівлі зберігся високий кам'яний чан для замочування ячменю з колишньої єпископської броварні, приватної від 1806 року.