Burlo-Vardingholter Venn/Entenschlatt, Природний заповідник у Боркені та Реде, Німеччина

Бурло-Фардінггольтер Фенн та Ентеншлатт — природний заповідник площею 148 гектарів на німецько-нідерландському кордоні, на землях міст Боркен і Реде. Його ядро — відновлюване верхове болото з комплексами купин і западин та давніми торфовими ямами; близько 45 гектарів займають березові й вільхові заболочені ліси, а Ентеншлатт — замулений ставок на пустищі, оточений заболоченим лісом. З нідерландського боку він без перерви продовжується як 67-гектарний Wooldse Veen.

1765 року Бурлська конвенція, укладена в монастирі Марієнгарден, визначила лінію кордону через болото; 1766 року встановили межові камені з бентгаймського пісковику, «Фюрстенштайне», з гербом князя-єпископа на мюнстерському боці та левом Гелдерланда на нідерландському. 1937 року 77,1 гектара оголосили заповідником; ландшафтний план Боркен-Норд 2001 року розширив його до нинішніх 148 гектарів, включивши ставок Ентеншлатт.

Назва заповідника походить від сусідніх сіл Бурло і Фардінггольт; за монастирем Марієнгарден у Бурло його також називають Клостерфен. Бурлська конвенція, укладена 1765 року в цьому монастирі, визначила кордон, а встановлені 1766 року межові камені «Фюрстенштайне» з бентгаймського пісковику досі стоять у болоті: з мюнстерського боку на них герб князя-єпископа, з нідерландського — лев Гелдерна.

Вхід до основної зони обмежений у сезон розмноження з середини березня до середини червня, щоб захистити птахів, що гніздяться та мігрують. Прогулянки дозволені лише на позначених стежках, щоб зберегти чутливі середовища існування.

Заповідник лежить безпосередньо на нідерландському кордоні й без перерви продовжується 67-гектарним Wooldse Veen з боку Гелдерланда. У болоті досі стоять межові камені, встановлені після Бурлської конвенції 1765 року: «Fürstensteine» з бентгаймського пісковику несуть на мюнстерському боці герб князя-єпископа, а на нідерландському — гелдерландського лева з роком 1766.