Dominikanerkloster Soest, Монастирський комплекс з церквою в Зост, Німеччина

Домініканський монастир у Зості — це середньовічний монастирський комплекс, центром якого є церковна будівля в місті Зост. Збережене крило оригінального клуатра все ще стоїть і з'єднується з сусідньою комерційною спорудою.

Заснований між 1228 і 1232 роками домініканський монастир був визнаний повним конвентом у 1241 році, що вимагало щонайменше дванадцяти братів. Він належав до провінції Теутонія, а згодом до Саксонія, всупереч опору кельнських архієпископів. Після запровадження Реформації в Зості у 1531/32 роках брати опікувалися католицькою меншістю. Громада була розпущена у 1814 році, а церкву Святого Хреста знесено у 1820 році.

У Зості домініканців називали «чорними братами»; пішохідна вулиця Brüderstraße на північному заході старого міста зберігає цю назву. Корчма Mönchshof також указує на ченців, але, за джерелом, цей зв'язок може бути неісторичним. Архів монастиря нині зберігається в Державному архіві Мюнстера.

Збережене крило розташоване на північному заході старої частини Зоста, у пішохідній зоні навколо Брюдерштрассе, і прибудоване до сусіднього універмагу, тож його оглядають ззовні, а не заходять у монастир. Монастирський архів нині зберігається в Державному архіві Мюнстера.

У 1754 році в монастирі жило близько 40 ченців, але на момент розпуску залишилося лише кілька. Це різке скорочення відображає ширші зміни в релігійному житті того періоду.