Drususbrücke, Кам'яний арочний міст у Бінген-ам-Райні, Німеччина

Друзусбрюкке — кам'яний арочний міст через Нае в Бінген-ам-Райні, завдовжки 126 метрів, із шістьма видимими арками, прогони яких становлять від 12,50 до майже 15 метрів. Опори складені з блоків червоного пісковику й мають криголами з боку верхів'я; настил, колись із бутового каменю, тепер укритий кварцовим порфіром. Проїзна частина трохи піднімається до середини.

Друсусбрюке — єдиний збережений римський міст у Бінгені. Його перша споруда, ймовірно дерев'яна, датується часами Веспасіана (69–79 рр. н. е.). Арку біля лівого берега Нае зруйнували під час будівництва прусської залізниці Наетальбан у 1859 році. Шість арок підірвали 1945 року й відбудували у 1951–1952 роках з каміння, виловленого з річки; у березні 2006 року міст відреставрували.

Назва мосту нагадує про римського полководця Друза, але найдавніша збережена споруда сягає часів Веспасіана. У арці на правому березі Нае влаштовано невелику романську каплицю у склепінчастій ніші з вікнами та апсидою, зверненою на схід; її теперішній вхід датується XIX століттям.

Міст несе дорогу між Бінгеном і Бінгербрюкком, приблизно за 1 200 м вище гирла Нае, де вона впадає в Рейн. Арку, найближчу до лівого берега, розібрали під час будівництва залізниці Наетальбан у 1859 році, тож нині лишилося шість арок. Варто знайти малу романську каплицю в арці на правому березі; її теперішній вхід датується XIX століттям.

У скельній заглибині за східним биком моста влаштовано малу романську каплицю з нервюрним склепінням, вікнами та апсидою, оберненою на схід; сучасний вхід датується XIX століттям. Три заглибини є над сланцевою скелею перед першою опорою.