Our Lady Church, Барокова церква у Вернігероде, Німеччина

Лібфрауенкірхе — прямокутна барокова зальна церква у Вернігероде, завдовжки 31,70 м і завширшки 17,20 м, зведена з частково потинькованого місцевого рогенштайну (вапнякового ооліту). Інтер'єр простий: дерев'яне склепіння з дощок, підлога з червоної цегли та вівтар-кафедра роботи придворного столяра Йоганна Міхаеля Мезера за проєктом 1759 року, кафедру якого обіч обрамлюють чотири коринфські колони. У східному фронтоні — пісковиковий картуш із мідними променями й написом Deo et Evangelio Jesu Christ.

Тут стояла первісно романська церква з двома вежами, вперше згадана 1230 року, до пожежі 1751 року, яка знищила квартал Бургштрассе разом із будівлею. У 1756–1762 роках її відбудували в бароковому стилі за планами графського будівничого Йоганна Фрідріха Гайнцманна, за фінансової підтримки данського королівського дому та графа Крістіана Ернста цу Штольберг-Вернігероде. 1891 року малу барокову вежу замінила неоготична вежа заввишки близько 60 м; запланована неоготична перебудова всієї церкви не відбулася через брак коштів. 3 лютого 2019 року церкву розсвятили, а 3 березня 2022 року вона відкрилася як Konzerthaus Liebfrauen.

Церкву розсвятили 3 лютого 2019 року й відкрили знову 3 березня 2022 року як Konzerthaus Liebfrauen під управлінням Kulturstiftung Wernigerode. Нерухомий вівтар і бічні ложи, звідки графська родина стежила за богослужіннями, залишилися в будівлі; лави замінили на ступінчасті театральні ряди, повернуті до органа. Орган і далі належить церковній громаді, яка його утримує.

Вежу заввишки близько 60 метрів можна підняти як оглядовий майданчик; її годинник, виготовлений Ed. Korfhage & Söhne 1891 року, досі заводять вручну. Богослужіння відбуваються щонеділі, а будівля щодня відчинена для відвідування у визначені години. Головний вхід сьогодні — ступінчастий портал у вежі, у тимпані якого зображено Агнця Божого.

Вежовий годинник, встановлений навесні 1891 року фірмою Ed. Korfhage & Söhne з Буера, здебільшого чавунний і після капітального ремонту 2005 року досі заводиться вручну; його циферблати мають 2 м у діаметрі. У вежі три дзвони, і на неї можна піднятися як на оглядовий майданчик.