St. Magnus, Католицька парафіяльна церква в Раммінгені, Баварія

Святий Магнус — біла та блідо-жовта католицька парафіяльна церква в Унтерраммінгені, трохи віддалена від головної вулиці серед фермерських будинків. Нижня частина має вигнуту білу стіну з темним розп'яттям у заглибленій арочній ніші; над нею коричневий двосхилий дах із маленьким слуховим вікном. Праворуч височіє висока квадратна вежа з білими горизонтальними смугами, чотирма рядами вузьких отворів, темними подвійними вікнами, зеленою цибулястою банею та хрестом.

Парафію відновили 1565 року після скасування фундації ранніх мес у Маттісі, а 1598 року вона перейшла до Фуггерів. Середньовічна церква занепала, тож 1761 року парох Йозеф Антон Ґерміллер звернувся до Мюнхена по дозвіл на новобудову. Придворний архітектор Іґнац Прехлер накреслив плани, використали 25 000 цеглин розібраного замку Анґельберґ; будівництво тривало 1767–1768 роки й коштувало 5581 гульден і 20 крейцерів. Освячення відбулося лише 1818 року.

Церква присвячена святому Магнусу, шанування якого формувало ідентичність парафії від Середньовіччя. Вівтарний образ святого, написаний 1732 року Йозефом Антоном Гафнером із Тюркгайма, вважається втраченим. Парафія нині належить до парафіяльної спільноти Маттіс, а церква відома насамперед бароковим оздобленням XVIII століття.

Обгороджена церква стоїть трохи віддалік від головної вулиці серед селянських господарств, цвинтар розташований зі східного боку. Вона орієнтована на схід, а масивна вежа прилягає збоку до хору. Доступ до інтер'єру залежить від парафіяльної спільноти Маттіса, тому перед візитом варто запитати на місці.

Фасад органу 1775 року належить до найкрасивіших у Швабії. Барочне оздоблення церкви здебільшого походить із XVIII століття, а образ головного вівтаря зі святим Магнусом, написаний 1732 року Йозефом Антоном Гафнером із Тюркгайма, вважається втраченим.