St. Martinus, римо-католицька церква в Пінгсгаймі, Нерфеніх, Німеччина

Церква Святого Мартина в Пінгсгаймі — романська церква, вперше згадана в документі 1022 року, коли архієпископ Геріберт подарував її кельнському абатству Грос-Санкт-Мартін. 1912 року знесення відхилили через пам'яткову цінність, тож будівлю відремонтували й добудували південну бічну наву, завершену 5 жовтня 1913 року за 22 000 марок. Зі старого оздоблення зберегли хресну дорогу, сповідальню, шість лав, малий вівтар, вівтарний хрест і лампаду.

Церква вперше згадується в документах 1022 року і була передана під опіку кельнського монастиря Грос-Санкт-Мартин. 1279 року вона з'являється в записах, пов'язаних з Пінгсгаймським миром, що свідчить про її важливість як місцевої пам'ятки.

Парафія належить до Кельнської архідієцезії і є єдиною в громаді Нерфеніх; парафії у Воллерсгаймі, Ембкені та Мульденау також до неї належать. Церква присвячена святому Мартину Турському, а Пінгсгаймський мир від 14 жовтня 1279 року пов'язаний із селом. Стації хресної дороги, сповідальня, шість лав, малий вівтар, вівтарний хрест і лампада походять зі старого оздоблення, збереженого у 1912–1913 роках.

Церква Святого Мартина стоїть у Пінгсгаймі, частині громади Нерфеніх у районі Дюрен; до села веде дорога L263. Це єдина парафія громади, що належить Кельнській архідієцезії, тож розклад мес відповідає кельнському. У 1912–1913 роках храм відремонтували й добудували південну бічну наву, а два вівтарі освятили 17 червня 1918 року.

Дзвони церкви були зняті під час обох світових воєн і їх довелося відливати заново, спочатку 1927 року після Першої світової війни, а потім знову після Другої світової війни. Це відображає бурхливу історію 20 століття.