Tuch und Technik Textilmuseum Neumünster, Музей текстилю в Ноймюнстері, Німеччина

Музей Tuch und Technik Neumünster розташований у спеціально зведеній будівлі на Кляйнфлеккен у центрі Ноймюнстера, відкритій 13 жовтня 2007 року. Постійна експозиція займає майже 2000 квадратних метрів і налічує понад 400 предметів — від стриженої та випраної вовни до готового сукна. Кілька оригінальних промислових машин перебувають у робочому стані й запускаються з нагоди особливих подій.

Міський музей, заснований 1914 року, придбав приватну колекцію професора Макса Кірміса — близько 600 предметів, серед них парадні стрічки, прикраси до строю, срібло та знахідки кам'яної й бронзової доби, — і спершу містився у двох класах та коридорах школи на Гольстенштрассе. За директора Карла Шлабова, призначеного в листопаді 1926 року, музей купував історичні ткацькі верстати й зосередився на текстильній археології, відтворюючи на важільних верстатах одяг залізної доби. Бомбардування 1944 року знищили будівлю й більшу частину збірок; 2007 року музей відкрився наново в новій будівлі на Кляйнфлеккен.

Ткачі Ноймюнстера працювали на Volltuchfabriken — фабриках повного сукна, де всі етапи, від стриженої та випраної вовни до готового сукна, відбувалися під одним дахом. Музей зберігає цю пам'ять завдяки двом студентським об'єднанням, Technische Verbindung Lanificaria і Burschenschaft Suebia, які нагадують про текстильну інженерну школу, розформовану 1978 року. Засноване 1957 року Förderverein Textilmuseum Neumünster поповнило колекцію численними текстильними машинами, особливо у 1980-х.

Музей розташований на Кляйнфлеккен у центрі Ноймюнстера, у спорудженій для нього будівлі, відкритій 2007 року. Експозиція займає майже 2000 квадратних метрів, тож заплануйте час на понад 400 експонатів. Оригінальні машини запускають лише з певних нагод; якщо хочете побачити їх у роботі, запитайте заздалегідь.

Текстильно-археологічні витоки музею сягають 1928 року, коли Карла Шлабова залучили до опрацювання тканин залізної доби з передісторичної колекції Кіля. У музейних майстернях майже весь тоді відомий одяг залізної доби відтворили нитка за ниткою на важільних верстатах. Багато з цього знищили бомбардування 1944 року, а згодом відтворив Віллі Шрамм.