Kukesburg, Археологічне місце в Шпрінге, Німеччина

Кукесбург — колишнє городище на західному відрозі хребта Нессельберг між Альтенгагеном I і Брюнніггаузеном. Найдавніша фаза — овальний вал із ровом приблизно III століття до н. е.; пізніша частина поєднує кам'яний мур заввишки близько 2 м і завтовшки 1,5 м із земляним валом позаду й охоплює 150 × 100 м у межах рову зі стрілчастим профілем. Брама стояла між чотирма великими кам'яними блоками, видовбані отвори яких тримали дерев'яну конструкцію.

Пам'ятку зводили в кілька етапів; найдавніше кільце валу й рову датують приблизно III століттям до н. е. Пізніша частина поєднувала кам'яну стіну заввишки близько 2 м і завтовшки 1,5 м із земляним валом і охоплювала площу 150 × 100 м; цю частину датують IX–X століттями. Назва Кукесбург, уперше засвідчена 1007 року, походить від Kukswall, що означає прикордонний вал, адже місце лежало на межі саксонських племен енгернів і остфалів, а згодом між єпархіями Мінден і Гільдесгайм.

Назва Кукесбург походить від Куксвалль, що означає прикордонний вал, адже споруда лежала на межі саксонських енгернів і остфалів, а згодом між єпископствами Мінден і Гільдесгайм. У народі її звали також Гюненбург — за легендою, там жили велетні (гюнен).

Залишки мурів здебільшого вкриті землею, а пам'ятку археологічно не досліджено, тому планування важко прочитати на місці. Наприкінці XIX століття кар'єр увійшов у межі городища, а під східним валом проходить підземний хід до «Вайсен Брух».

Укріплення ніколи не було постійно заселеним, а слугувало притулком у воєнний час. Назва походить від «Kukswall» — прикордонний вал, адже воно лежало на межі саксів енгернів і остфалів. Скельну групу включили в оборону: брама стояла між чотирма великими кам'яними блоками, видовбані отвори яких тримали дерев'яну конструкцію.