Erich Kästner Museum, Літературний музей в Іннере-Нойштадті, Дрезден, Німеччина

Музей Еріха Кестнера це мобільний мікромузей, встановлений на першому поверсі Вілли Августин за адресою Антонштрассе 1 в Іннере Нойштадт у Дрездені. Дерев'яний блок у закритому стані має розміри 3 × 2 × 1,2 метра і містить мультимедійне ядро з оригінальними експонатами та 13 рухомих модулів із кольоровими шухлядами. Установка стоїть на маленьких коліщатах, її можна обійти пішки.

Музей заснували 1999 року й відкрили на початку 2000-го, до 101-ї річниці народження Кестнера, у віллі Августин на Альбертплац в Іннере Нойштадт. Вілла належала його дядькові по матері, торговцю кіньми Францу Августину, до якого юний Кестнер часто приходив; згодом він описав дім і околиці в книзі «Коли я був маленьким хлопчиком». Музей фінансувався виключно з приватних пожертв, які збирало Товариство друзів музею Еріха Кестнера.

Назва музею походить від письменника, а назва вілли нагадує про його дядька Франца Августіна, торговця кіньми. Кузина Кестнера Дора Августін на прізвисько «Пюнктхен» (маленькі цятки) та сусідня Антонштрассе дали імена головним героям «Пюнктхен і Антон». Бронзова скульптура Матьяша Варги зображує хлопчика Кестнера, що сидить на мурі й слухає трамваї на Альбертплац.

Музей займає одну залу площею 30 квадратних метрів на першому поверсі вілли Августін за адресою Антонштрассе 1 біля Альбертплац в Іннере Нойштадт. Трамвайну зупинку оголошують як «Albertplatz - Erich Kästner Museum». Дерев'яний мікромузей стоїть на колесах; залу можна пройти пішки за кілька хвилин, а шухляди призначені для того, щоб їх відкривати й торкатися.

Проєкт 1998 року створив ірландський архітектор Руарі О'Браєн, задумавши музей як «скриню скарбів, якою можна ходити», побудовану на мобільності, взаємодії та компактності. Мандрівний двійник, відкритий 2014 року, побував у Вашингтоні, Омську, Лондоні та Токіо. 2002 року музей отримав премію фундації Гайнца та Брігітте Ширніг.