Elbebrücke Schönebeck, Автомобільний міст у Шенебеку, Німеччина

Ельбебрюкке Шенебек — це 585-метровий автомобільний міст через Ельбу на 311,8 кілометрі, що сполучає центр міста з Грюневальде. Східна ділянка завдовжки 425,6 м є клепаною сталевою фермою зі стійками та верхньою проїзною частиною; над судноплавним отвором розташована арочна ферма з затяжкою.

Перші плани постійного переходу через Ельбу датуються 1878 роком; двадцять років потому з'явилася записка прусському уряду, а 1903 року — конкурс проєктів. Сталевий міст, спроєктований берлінським архітектором Бруно Мерінгом і збудований дортмундською фірмою Aug. Klönne за 1 236 735 марок, відкрили 30 листопада 1912 року. Дозвіл вимагав приєднання Грюневальде й Ельбенау 1 квітня 1913 року. Наприкінці квітня 1945 року німецькі частини підірвали арку над Ельбою; відбудований міст відкрили 20 травня 1952 року як Ернст-Тельманн-Брюкке.

Міст є охоронюваною пам'яткою; сталеву конструкцію створив берлінський архітектор Бруно Мерінг у формах югендстилю, а річковий прогін відбудували 1952 року після того, як німецькі частини підірвали його у квітні 1945-го. Назва Ernst-Thälmann-Brücke походить від того відкриття, яке провела Роза Тельман, вдова Ернста Тельмана.

Міст має дві смуги руху та з обох боків суміщені пішохідні й велосипедні доріжки, з'єднуючи центр Шенебека з Грюневальде. З 2017 року діє обмеження ваги 3,5 тонни, крім автобусів. Судна проходять під мостом із просвітом лише 5,47 м у високу воду; це один із найнижчих мостів над Ельбою.

Замінна конструкція прогонової будови 1952 року над судноплавним отвором має висоту лише 7,4 м і спирається на нову опору, з прогонами 72,6 м і 60,9 м. Підмостовий габарит 5,47 м при рівні води 5,70 м робить її одним із найнижчих мостів через Ельбу.