Solbad Wittekind, Комплекс купалень у Галле, Німеччина

Solbad Wittekind — купальний комплекс у районі Галле Гібіхенштайн, перебудований у 1923–1925 роках за проєктом міського архітектора Вільгельма Йоста. Центральна лазня, змодельована за бароковими палацами, має U-подібний план із високими вальмовими дахами та двома двоповерховими крилами; півовал відкривається до парку, а овальний центральний павільйон із великими арковими вікнами утворює головний вхід. Gesellschaftshaus 1855 року за проєктом Фрідріха Августа Штюлера — дво- або триповерхова тинькована неоренесансна будівля, що замикає ансамбль із заходу.

Видобуток солі в Гібіхенштайні сягає праісторії та середньовіччя; джерело засипали, коли монастир Нойверк у XIII столітті припинив виварювання солі. 1846 року купець Гайнріх Тіле наказав знову викопати стару криницю і за порадою Петера Крукенберга та Ріхарда фон Фолькманна звів соляну купальню на ділянці шинку «Сад Шмоля». Розквіт припав на 1850–1880 роки; 1909 року місто купило ділянки, а 30 грудня 1913 перебрало управління. Після десятиліть без ремонтів і погіршення ропи свердловину поглибили до ропи з 3 % солі, і в 1923–1925 роках за проєктом Вільгельма Йоста звели нову лазню, адміністративний будинок і колонади.

Скульптор Густав Вайданц, який тоді викладав у Бург-Гібіхенштайні, створив обрамлення соляної свердловини та дві портальні фігури із зеленої кераміки для входу лазні 1925 року; жодна з них не збереглася. Колонади, розібрані й відбудовані під час реставрації 2012–2017 років, тепер приймають дитячий садок євангельської громади Бартоломея.

Комплекс розташований на Віттекіндштрассе біля підніжжя Райльсберга, безпосередньо на північ від Берг-зоопарку; на південь, через дорогу, лежить Райхардтс-Гартен. Купальний корпус нині слугує оздоровчим центром із терапевтичними установами, а в колонадах, розібраних і зведених заново з конструктивних причин, міститься дитячий садок євангельської громади Бартоломеуса. Територію реставрували з 2012 року до жовтня 2017-го.

Соляне джерело, що живило купальні, засипали, і його криниця нині втрачена; скульптор Густав Вайданц, який викладав у Бург Гібіхенштайні, створив обрамлення криниці та дві брами-фігури із зеленої кераміки для входу до купальні, і жодна з них не збереглася.