Waldkirche, Парафіяльна церква в Планеггу, Німеччина

Вальдкірхе — євангельсько-лютеранська парафіяльна церква в Планеґу, зведена у 1925–26 роках за проєктом Теодора Фішера. Вона складається з восьмикутного центрального об'єму з високим черепичним наметовим дахом і вісьмома слуховими вікнами, низької громадської зали, прибудованої з одного боку, та присадкуватої квадратної вежі з пірамідальним шпилем, на першому поверсі якої міститься ризниця. Усередині дерев'яні лави ступенями піднімаються з семи боків навколо центрального вівтаря, до якого ведуть шість сходинок униз.

Перше протестантське богослужіння в Планеґґу відбулося на Різдво 1919 року в шкільному будинку, невдовзі було засновано Євангельське товариство Планеґґ-Крайллінґ. 1921 року утворилася громада з 800 членів, а барони фон Гірш надали ділянку. Теодор Фішер, для якого це найважливіший пізній твір, спроєктував церкву; першу лопату встромили на початку жовтня 1925 року, а 26 грудня 1926 року оберкірхенрат Баум освятив її.

Назва церкви походить від лісу на її ділянці, а інтер'єр має центральне планування: вівтар стоїть посеред восьмикутної зали, а лави піднімаються з семи боків, як в амфітеатрі. Різьблена кафедра показує апостола Павла та місця його діяльності, її створив скульптор Ганс Віммер.

Восьмикутна планувальна структура полегшує орієнтування, оскільки центральний вівтар видно з усіх частин церкви. Місця для сидіння прості та безперешкодні, лави рівномірно розташовані навколо восьмикутного простору.

Різьблення на кафедрі роботи скульптора Ганса Віммера зображують апостола Павла та місця його діяльності. Над кафедрою четверо євангелістів обрамляють розп'ятого Христа на картині Трійці Ернста Пенцольдта, яку за нацистів вилучили як «дегенеративне мистецтво» й до 1977 року замінювали розп'яттям.