Feuerschiff Elbe 3, Музейний корабель та колишній плавучий маяк у Гамбурзі, Німеччина

Фоєршіфф Ельбе 3 — це плавучий маяк із клепаним сталевим корпусом, збудований 1888 року на верфі Йоганна Ланге у Фегезаку. На двох щоглах головна несе три лампи потужністю 500 ват; від 1936–1937 років шестициліндровий дизель Mannheim на 300 к.с. замінив середню щоглу, звідси й димар. Він стоїть у Музеумсгафен Оевельгьонне в Гамбурзі та внесений до пам'яток Гамбурга.

Корабель був побудований у 1888 році і спочатку служив під іншою назвою на іншій річці, перш ніж був переведений на Ельбу. У 1936 році він отримав дизельний двигун, що модернізувало його для того часу.

Судно назване на честь своєї останньої позиції Ельба 3, що лежить на північний захід від Куксгафена і на північний схід від Нойверка в Німецькій бухті. Раніше воно звалося Везер, а інший плавучий маяк, Bürgermeister Abendroth, з 1967 року в Бремергафені також носить назву Ельба 3. Волонтери товариства підтримують судно в робочому стані й улітку здійснюють рейси з гостями.

Судно стоїть у Museumshafen Oevelgönne в Гамбурзі; відвідати його можна в середу та суботу, а також за домовленістю. Улітку добровольчий екіпаж вивозить гостей у рейси. На борт піднімаються з причалу порту-музею; судно є пам'яткою Гамбурга.

Судно вважається найстарішим у світі плавучим маяком, здатним до плавання. Сталевий корпус складається з клепаних листів, а головна щогла несла три лампи потужністю 500 ватів кожна. Екіпаж із одинадцяти осіб жив на борту й змінювався кожні два тижні. З 1979 року волонтери товариства Museumshafen Oevelgönne підтримують судно в робочому стані.