Inselbrücke, Кам'яний пішохідний міст у Берлін-Мітте, Німеччина.

Інзельбрюкке — це кам'яний арочний міст через західне рукаво Шпрее, перший міст за течією річки на Шпрееінзель. Збудований у 1912–1913 роках за планами Людвіга Гофмана та міського будівельного радника Краузе, він має три клинкерні склепіння прольотами 11, 18 і 11 метрів, облицьовані кірхгаймським черепашковим вапняком та необароковими балюстрадами. Над середніми опорами стоять чотири обеліски, обабіч яких — путті.

1693 року тут збудували дерев'яний міст завширшки близько 5 м із відкидним проходом для суден, який близько 200 років слугував переправою через річку. Теперішній кам'яний арочний міст за проєктом Людвіга Гоффмана та міського будівельного радника Краузе споруджено у 1912–1913 роках. Серйозно пошкоджений наприкінці Другої світової війни, тимчасово відновлений на початку 1950-х і повністю відреставрований у 1960-х, після ґрунтовної реконструкції 1999/2000 років його закрили для звичайного дорожнього руху.

Міст названо на честь Шпрееінзель, острова, до якого він веде; у 1709 році в офіційному реєстрі він значився як міст від Вурстгофу в Кельні через канал до Нойкельна. Після відкриття руху 1913 року над середніми опорами встановили чотири обеліски, обабіч яких стоять путті. Скульптор Крістіан Даніель Раух розробив багатше оздоблення — герби, картуші та рельєфи з тваринами — але кайзер його не затвердив.

Міст доступний з обох сторін каналу, і до нього легко дістатися громадським транспортом від сусідніх площ і вулиць. Найкраще відвідати його під час прогулянки вздовж району музейної набережної.

Під час реставрації 1999/2000 років водолази знайшли в мулі Шпрее 20 добре збережених кам'яних блоків, серед них частини кам'яних путті й обелісків та велику основу з черепашкового вапняку. Ці частини відреставрували або доопрацювали в каменярській майстерні в Шпандау. Після завершення цих робіт міст закрили для звичайного дорожнього руху.