Franziskanerkloster Paderborn, Монастир у Падерборні, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина

Францисканський монастир у Падерборні — бароковий комплекс на Вестернштрассе, зведений з 1663 року (конвентський будинок) і 1668 року (церква) в італійському стилі; 1728 року додано «Фюрстенфлюгель» з лазаретом і лекційною залою. Фасади з боку вулиці пережили бомбардування 27 березня 1945 року; церкву знову використовували 1948 року, а монастирський будинок — за три роки.

Близько 1232 року на Кампі оселилися францисканці; монастир уперше згадано 1235 року, а під час Реформації його скасували, останні брати пішли 1530 року. 1658 року францисканці-обсерванти Саксонської провінції прибули на Вестернштрассе, до будинку, подарованого громадянином Германом Георгом Ріквіном, і в'їхали до нього 31 березня 1658 року. Наріжний камінь конвенту закладено 1663 року, костелу — 1668 року; постала барокова споруда в італійському стилі. Скасований 29 липня 1875 року під час Kulturkampf, монастир відновився 1887 року; 27 березня 1945 року будівлі згоріли й були відбудовані, костел знову діяв від 1948 року.

Монастир залишається активним місцем віри, де відвідувачі можуть відчути споглядальне життя францисканської спільноти. Простори відображають цю духовну традицію через просте оздоблення та тихий ритм щоденної релігійної практики.

Відвідувачі можуть зайти до монастирської церкви на Вестернштрассе; самі монастирські будівлі для публіки закриті. Італійський бароковий фасад і комплекс відновили після авіанальоту 27 березня 1945 року, коли вціліли лише фасади з боку Вестернштрассе. У монастирі регулярно проводять духовні лекції, концерти та виставки.

Тут вивчав богослов'я францисканець Ельпідіус Маркеттер (1911-1942), який загинув як мученик. Монастир також мав студію саксонської провінції з догматично-схоластичного богослов'я, а близько 1800 року ченці керували нормальною школою Падерборна. 1811 року тут мешкали п'ятнадцять священників і шестеро братів-мирян.