Franziskanerkloster Soest, церква францисканського монастиря в Зості, Німеччина

Franziskanerkloster Soest — колишній монастир, готичну церкву якого Neu St. Thomae почали будувати 1259 року. Її чотиридільні вікна з масверком повторюють вікна Кельнського собору; хор, освячений 1292 року, має три прясла й завершення 5/8, а з півдня — ризницю. Освячена 1343 року тринавова зальна нава з чотирма пряслами має широкі проміжки між стовпами.

Монастир був заснований у 1233 році на прохання архієпископа Кельна і був першим францисканським домом у Вестфалії. Він залишався активним приблизно 600 років до закриття в 1814 році після секуляризації, після чого церква перейшла до протестантської власності в 1851 році.

Прізвисько «сірий монастир» походить від кольору францисканського габіту. Братія, якій за статутом не дозволялося мати власність, опікувалася переважно нижчими верствами Зоста: хворими, прокаженими й умираючими. Після Реформації 1531/32 років вони залишилися, щоб обслуговувати католицьку меншину міста. Від 2025 року церквою як культурною церквою керує Kunstverein Soest.

Монастир розташований у старому місті Зоста з вузькими вулицями та історичними будівлями, які легко досліджувати пішки. Церква зараз відкрита для відвідувачів і служить місцем для служб, концертів та культурних заходів.

Вікна церкви з чотиридільним мереживом повторюють вікна Кельнського собору — це зв'язок з архієпископами, які підтримували будівництво з 1259 року. Монастир скасували 1814 року, коли в ньому лишилося вісім ченців; у 1819–1881 роках у будівлях діяв учительський семінар Вестфалії, а в 1892–1999 роках — семінарія протестантських проповідників. Архів монастиря тепер зберігається в державному архіві Мюнстера.