Dölzschen cemetery, Цвинтар у Дрездені, Німеччина

Цвинтар Дельчен — це місце поховання в Дрездені площею приблизно 0,8 гектара, з численними могилами, пам'ятниками та доглянутими доріжками, розподіленими по трав'яних ділянках. Планування організовано з зеленими зонами, які дають місце для окремих поховань та пам'ятних споруд.

1920 року громада Дельцшена придбала близько 0,81 гектара в лошвіцького фабриканта Арно Райхельтa, а цвинтар облаштували у 1922–1923 роках; садове планування доручили Вільгельму Штайну. Власної церкви в Дельцшені ніколи не було: хрещення, вінчання й похорони відбувалися в церквах Дрездена, а з 1878 року село належало до Пестервіца й Плауена. Перше поховання датується 1923 роком; після приєднання Дельцшена до Дрездена 1945 року цвинтар перейшов до міської похоронної служби.

На цвинтарі поховані піаністка, художниця й перекладачка Єва Клемперер (1882–1951) та її чоловік, філолог Віктор Клемперер (1881–1960), чиї щоденники описують життя в Дрездені за нацизму. Тут також лежать художник і графік Мартін Еріх Філіпп (1887–1978) і письменник Бальдуїн Тіме (1910–1996), що публікувався під псевдонімом «Петер Угу».

Цвинтар розташований у кінці Дельченер-Фрідгофсвеґ на пагорбі, оточеному полями й луками; поруч проходить польова дорога до сусіднього Россталя. Ділянку обмежує живопліт з граба, і лише вхідна частина зведена з сієніту. Схил сприяє накопиченню води, каплиця довго потерпала від вогкості, тож стежки можуть бути вологими.

Тунель автостради A17 з Дрездена до Праги, споруджений з 2000 року, попри протести мешканців проходить просто під цвинтарем. Каплицю цвинтаря, спроєктовану архітектором Райнгардтом і зведену косшюцьким будівничим Максом Зайффертом, освятили 9 вересня 1928 року. Від 2011 року Freundeskreis Dölzschener Friedhof домагається окремої дзвіниці, бо ліхтарик на даху каплиці замалий для дзвона.