Friedhof Pankow VII, Цвинтар у Панкові, Берлін, Німеччина

Friedhof Pankow VII — муніципальний цвинтар на Уландштрассе 54–56 у Розенталі площею 25 068 м² уздовж кордону з Райнікендорфом. Завдяки регулярній сітці доріжок його віднесено до категорії Alleequartierfriedhof (цвинтар алейних кварталів). Задня частина була обмежена прикордонними спорудами Берлінської стіни; підземні кабелі безпеки збереглися там досі. Нова жалобна зала, зведена після підпалу 1993 року, має бічний вихід, щоб скорботні не зустрічали наступну групу.

Цвинтар належить до колонії Вільгельмсру, заснування якої громада Розенталь схвалила 18 серпня 1893 року; за цвинтарну ділянку треба було сплатити 3000 марок готівкою або 4000 марок під заставу. Точна дата облаштування цвинтаря досі не з'ясована, але перші поховання відбулися на початку XX століття. Від 2001 року терен лежить у Розенталі, бо під час берлінської округової реформи первісний район поділили наново.

Цвинтар місцеві називають Вільгельмсруерським, хоча він лежить у Розенталі: під час берлінської окружної реформи 2001 року первісний Ортстайль розділили по-новому. Будинок прощання, зведений після підпалу 1993 року, влаштований так, що присутні виходять через бічний вихід і не зустрічають наступну групу.

Цвинтар відкритий для публіки і розташований у тихому житловому районі з автобусними зупинками та паркуванням поблизу. Відвідувачі можуть гуляти територією в години роботи, щоб відвідати могили або оглянути планування, з чіткими доріжками, що з'єднують різні ділянки.

Берлінський мур сягав безпосередньо території цвинтаря, а задня частина лежала в межах прикордонних споруд та їхньої смуги. Підземні кабелі безпеки того часу досі лежать у землі. На цвинтарі є також закрита ділянка з 28 окремих могил жертв війни й насильства, позначених майоліковими плитами з іменами, датами та написом 1939–1945.