St. Brictius, романська стовпова базиліка в Ековені, Роммерскірхен, Німеччина

Святий Бріктій — це тринавна романська стовпова базиліка зі світлого каменю під темним шиферним дахом в Ековені, частині Роммерскірхена. Висока квадратна вежа праворуч завершується стрімким шпилем із хрестом, обабіч якого кутові пінаклі; у вежі вузькі арочні вікна, а в основі — велика відкрита арка. Ліворуч тягнеться довга прямокутна нава з рядами арочних вікон і нижча бічна нава з меншими вікнами; перед будівлею стоять дерева.

Святий Бріктій — це тринавна романська стовпова базиліка, датована XII століттям; вежа, центральна нава й апсида походять із цієї будівельної фази. Грамота папи Гонорія III від 1223 року підтверджує церкву та її маєток кельнському монастирю Святого Гереона, а 1287 року Оековен уперше названо парафією. Бічні нави змінили в XVI столітті й перекрили хрестовими склепіннями у XVII; у 1877–1880 роках кельнський архітектор Август Карл Ланге звелів їх розібрати й відбудувати в неороманських формах.

Церква присвячена святому Брикцію Турському, а Ойковен уперше згадано як парафію 1287 року. Грамота папи Гонорія III від 1223 року підтверджує, що церква та її маєток належали кельнському монастирю Святого Гереона.

Церква Святого Брикція стоїть в Ойковені, частині Роммерскірхена в районі Рейн-Нойс, і досі є місцевим католицьким парафіяльним храмом, тож візит варто узгодити з богослужіннями. Споруда внесена до переліку архітектурних пам'яток Північного Рейну-Вестфалії; відкрита арка біля основи вежі позначає бік входу.

Церква присвячена святому Брикцію Турському, єпископу V століття. Найдавніший письмовий документ — булла папи Гонорія III 1223 року, яка підтверджує церкву та її маєток кельнському монастирю Святого Гереона. Оековен уперше названо парафією 1287 року.