Geiseltalsee, Штучне озеро в Залекрайсі, Німеччина

Гайзельтальзе — затоплений колишній кар'єр бурого вугілля в долині Гайзель площею 18,4 квадратного кілометра й максимальною глибиною 78 метрів. Озеро вміщує близько 0,423 кубічного кілометра води й залишається найбільшим штучним озером Німеччини за площею до завершення Котбус-Остзее. Його нерівний берег із лісистими півостровами та затоками тягнеться між Мюхельном і Браунсбедрою.

Буре вугілля в Гайзельталі задокументоване з 1698 року, але великомасштабний відкритий видобуток почався лише близько 1905/06 року, коли з 1907-го запрацювали кар'єри Елізабет, Рейнланд і Цециліє. Видобуток припинили 30 червня 1993 року, видобувши 1,4 мільярда тонн вугілля; 18 поселень було знищено, а близько 12 500 людей переселено. Заповнення водою Заале почалося 30 червня 2003 року і завершилося 2011 року.

Долина Гайзель, що дала озеру назву, була відома еоценовими покладами скам'янілостей, розкритими буровугільним кар'єром. На близько 30 гектарах північного берега закладено виноградник Goldener Steiger із шинком Straußwirtschaft. Схили берега випасає худоба Rothes Höhenvieh, рідкісна порода.

Озеро межує з Мюхельном на південному заході, заході та північному заході, з Браунсбедрою на північному сході, сході та південному сході та з Бад-Лаухштедтом на короткій ділянці північного заходу. На березі стоять три оглядові вежі заввишки близько 14 метрів: Зеблік на відвалі Клобікау, Леонгардт одразу на північ від Ноймарка та Пауліне біля Штебніца, за 1 км на північ від тамтешньої марини. Рівень води підтримує скидна споруда Франклебен на позначці 98,05 м над рівнем моря.

Дно озера — це колишній кар'єр у долині Гайзельталь, відомій скам'янілостями; до затоплення виїмка була завглибшки близько 80 метрів і площею близько 2600 гектарів. Воду із Заале досі подають, бо тріщинуватий шахтний ґрунт втрачає воду через просочування.