St. Mang's Abbey, Монастир у Фюссені, Німеччина

Абатство Святого Манга — колишній бенедиктинський монастир у Фюссені, бароковий комплекс якого, зведений у 1696–1726 роках за проєктом Йоганна Якоба Геркомера, має білі стіни та червоні черепичні дахи навколо внутрішніх дворів. Ліворуч височіє висока квадратна біла вежа з циферблатом і стрімким червоним пірамідальним дахом, унизу ліворуч — крило з округлим червонокупольним наріжжям, а біля нижнього краю — мала кругла вежа з червоним конічним дахом.

Заснований у першій половині IX століття як власний монастир князів-єпископів Аугсбурга, монастир походить від келії та ораторії відлюдника Магнуса з Фюссена, який помер там 6 вересня. Між 1696 і 1726 роками абат Герхард Оберляйтнер звелів перебудувати середньовічний комплекс на бароковий монастир за проєктом Йоганна Якоба Геркомера. 15 січня 1803 року княгиня Вільгельміна Оеттінген-Валлерштайнська наказала абатові Аеміліану Гафнеру розпустити конвент, і будівлі було звільнено до 1 березня 1803 року.

Церква є монументальним релікварієм святого Магнуса, чия легенда визначає цикл фресок усього інтер'єру — уперше в південнонімецькому бароко житіє місцевого святого задало програму розпису. Магнус помер тут 6 вересня, а його тіло знайшли нетлінним. Франц Ксавер Зеелос, беатифікований 2000 року, був охрещений тут 1819 року.

Комплекс належить двом власникам: колишню монастирську церкву 1837 року передали парафії Фюссена, а монастирські будівлі місто придбало 1909 року. У північному крилі міститься ратуша, у південному — міський музей Фюссена, де можна оглянути барокові парадні зали. Церква й музей мають окремі входи.

Після скасування 1803 року вміст монастирської бібліотеки вивезли плотами вниз по Леху; більшість томів потрапила до бібліотеки Аугсбурзького університету, а невелика збірка цінних рукописів — до Аугсбурзького єпархіального архіву.