Nizza, Міський парк у Франкфурт-Інненштадт, Німеччина

Ніцца це середземноморський сад, що простягається на 1 кілометр (0,6 милі) уздовж північного берега Майну між мостами Унтермайнбрюкке та Фріденсбрюкке, займаючи близько 4 гектарів. Тут ростуть оливкові дерева, фіги, банани, коркові дерева, цитрусові, кипариси та сосни, пристосовані до теплих місцевих умов.

До 1858 року маленький острів Майнлуст лежав у Кляйнер-Майні, рукаві, що слугував зимовою гаванню; рукав засипали для Städtische Verbindungsbahn, і острів з'єднали з берегом. Міський садівник Себастьян Рінц облаштував його як парк 1860 року, а його онук Андреас Вебер перепланував 1875 року, висадив середземноморську флору й дав місцю назву Ніцца.

Назва Ніцца походить від м'якого мікроклімату цього зверненого на південь і захищеного від вітру берега річки, що нагадував сади Французької Рив'єри. Перші середземноморські насадження виконав 1875 року міський садівник Андреас Вебер, продовживши ідею садівника Гайнріха Зісмаєра; тоді частину рослин ще зимували в оранжереї. Від 2000 року тут ростуть морозостійкі середземноморські види, яким не потрібна оранжерея.

Парк тягнеться приблизно на кілометр уздовж Унтермайнкай між мостами Унтермайнбрюкке і Фріденсбрюкке, продовжуючи зелену зону західних Валланлаген. Крізь нього проходить алея платанів; на місці старого павільйону Гріндбруннен з 26 серпня 2004 року стоїть кубічна скляна будівля з рестораном-кафе. Мідний екваторіальний сонячний годинник діаметром понад 3,5 метра відреставрували після перенесення 2004 року.

Мідний екваторіальний сонячний годинник, встановлений 1951 року перед скляним павільйоном, має понад три з половиною метри в діаметрі та важить близько тонни; довго його вважали найбільшим у світі. 2004 року його відреставрували, але перемістили на 1,4 км.