Uchter Moor, Охоронювана природна територія в Нижній Саксонії, Німеччина

Ухтер-Моор, також знаний як Гроссес-Моор, це верхове болото площею 3 263 га поблизу Ухте в Нижній Саксонії, під охороною з 2007 року. Воно складається з частково природних ділянок, давніх селянських торфорозробок і болотних лук та поділяється на Бургмоор, Герренмоор і Лемоор. Його дренують струмки, що впадають у Гроссе-Ауе.

Близько 1700 р. до н. е. в болоті Дарлатен спорудили бронзову стежку з вільхових і дубових стовбурів. Торф століттями різали вручну як паливо; великомасштабний видобуток почався в 1920-х, коли бременський купець Вернер Мост заснував 1925 року торфове підприємство в Ухте, а Wintershall AG 1931 року відкрила торфозавод Gewerkschaft Uchte біля Фуксберга під Дарлатеном, що діє досі. Ручне різання тривало до початку 1960-х, 1959 року сталася пожежа на болоті, а 2007 року територія стала заповідником.

Болото місцеві називають Ухтер-Моор за містечком Ухте; воно поділяється на Бургмоор, Герренмоор і Лемоор. Від 2006 року Moorbahn Uchte-Essern курсує близько 10 км колії — найдовшою мережею такого типу в Нижній Саксонії — за розкладом з квітня по жовтень. Біля лінії стоять оглядова вежа та інформаційний центр із кафе.

Moorbahn Uchte-Essern курсує за розкладом з квітня по жовтень мережею завдовжки близько 10 км, найдовшою такого типу в Нижній Саксонії; на місці є оглядова вежа та інформаційний центр із кафе. Болото поділяється на Бургмор, Герренмор і Лемор, а річка Гроссе Ауе протікає за кілька кілометрів на захід, північний захід і північ.

У 2000 і 2005 роках торфокопачі в ділянці Дарлатен знайшли тіло дівчини, яка жила близько 650 р. до н. е., у передримську залізну добу. Це найновіша знахідка болотяного тіла в Німеччині й водночас найдавніша в Нижній Саксонії. Рештки виявили у два етапи, з різницею в кілька років, в одному місці.