Gustavsburg, Руїни замку та архітектурна пам'ятка культури в Гомбурзі, Німеччина

Густавсбург — барокова будівля шведського архітектора Йонаса Еріксона Сундаля в центрі Єгерсбурга, безпосередньо біля 1,7-гектарного ставка Шлосвайгер. Спочатку це був салічний прикордонний замок Бург Гаттвайлер, зруйнований близько 1168 року Барбароссою та відбудований як замок Штауфенів; після пожежі в Тридцятилітній війні герцог Густав Самуель Леопольд у 1720 році наказав Сундалю оновити житлову будівлю в бароковому стилі та добудувати каплицю, назвавши комплекс своїм ім'ям.

Руїни свідчать, що спочатку це був салічний прикордонний замок, зруйнований Барбароссою близько 1168 року та відбудований як Штауфенська фортеця. Він перейшов до графів Цвайбрюкенських, а Бартоломеус фон Гаттвайлер уперше згадується 1272 року. Герцог Йоганн I Пфальц-Цвайбрюкенський перетворив його на палац 1590 року; після пожежі під час Тридцятилітньої війни герцог Густав Самуель Леопольд наказав Йонасу Еріксону Сундалю відновити житлову будівлю у стилі бароко 1720 року й назвав комплекс своїм іменем — Густавсбург.

Будівля тричі змінювала назву: Burg Hattweiler, Schloss Hansweiler 1590 року і Gustavsburg 1720 року на честь герцога Густава Самуеля Леопольда. Елізабет фон Нассау-Саарбрюкен так уподобала цю споруду, що в Minnelied, вплетеній у її мозельсько-франкський лицарський роман «Sibille», замінила французьку назву Hautefeuille на Hattweiler. Нині зала на верхньому поверсі слугує для виставок, концертів і свят, а каплиця та бенкетна зала — для весіль.

Густавсбург стоїть у центрі Єгерсбурга, безпосередньо на березі ставка Шлосвайгер площею 1,7 гектара: до нього йдуть пішки з села, а не гірською стежкою. Будівля належить місту Гомбург і вміщує музей замку Єгерсбург; зала на верхньому поверсі слугує для виставок, концертів і свят, а каплицю та бенкетну залу пари бронюють для весіль. Перед візитом варто перевірити години роботи музею, адже це не руїна з вільним доступом.

Назва Gustavsburg походить від герцога Густава Самуеля Леопольда з Пфальц-Цвайбрюкена, який 1720 року доручив Йонасу Еріксону Сундалю оновити будівлю в бароковому стилі й назвав її своїм іменем. Каплиця та зала на верхньому поверсі нині слугують для весіль.