Gut Menkhausen, Садиба у Ерлінгхаузені, Північний Рейн-Вестфалія

Ґут Менкгаузен — колишній Маєргоф у районі Ліпперрайє міста Ерлінґгаузен, на висоті близько 220 метрів між пагорбами Брунсберґ і Маркслоберґ. Пісковикова садибна будівля має кілька фахверкових прибудов, а велика пісковикова стайня й господарська споруда після пожежі збереглася лише одноповерховою. Разом із парком територія становить близько одного гектара, у парку два ставки.

Ґут Менкгаузен уперше згадано 25 травня 1036 року в Бусдорфській грамоті як Vorwerk Meginchusen — віддалений хутір сусіднього головного двору Баркгаузен. 1467 року маєток перейняв Маєр цу Менкгаузен. 1871 року через борги попереднього власника садибу продали родині Штайнмайстер, яка перебудувала й розширила її на репрезентативну резиденцію. 1841 року її відокремили від Оерлінггаузена на підтримку нової ліппської громади Зенне, а 1969 року, з приєднанням Ліпперрайє й Гельпуп, вона повернулася до міської території Оерлінггаузена.

Назва Менкгаузен походить від «Meginchusen» — форми, засвідченої в Бусдорфській грамоті 1036 року, коли це місце було форверком головного двору Баркгаузен. Від 1467 року маєтком відав Маєр цу Менкгаузен; 1871 року через борги попереднього власника він перейшов до родини Штайнмайстер, яка перебудувала його на репрезентативну резиденцію. Садиба й досі в приватній власності.

Садиба розташована на горбистій місцевості між двома пагорбами в Тевтобурзькому лісі, дістатися можна місцевими стежками. Відвідувачі повинні знати, що це приватна власність і доступ може бути обмежений залежно від поточних умов.

Одне з джерел, що живить струмок Менкхаузен, бере початок на території парку садиби. Ця природна особливість робить це місце частиною місцевої водної системи, яка виходить за межі самої власності.