Hauptgestüt Graditz, Кінний завод і пам'ятка культурної спадщини в Градіці, Німеччина

Hauptgestüt Graditz — це кінний завод і пам'ятка культури поблизу Торгау, розташований на просторих територіях з будівлями в стилі бароко. Комплекс включає робочі стайні, майданчики для верхової їзди та адміністративні споруди, розташовані серед відкритих луків.

Курфюрст Йоганн Георг III заснував 1686 року саксонський придворний кінний завод Градіц, один із п'яти розплідників у Торгау. Август Сильний перейняв його 1694 року, а 1721-го об'єднав там саксонські заводи, доручивши Даніелю Пеппельману будівництво нового комплексу. Після наполеонівських воєн 1816 року Градіц став королівсько-прусським головним заводом; з 1866 року Георг фон Лендорфф зосередив там англійських чистокровних коней. До 1945 року дванадцять коней з Градіца виграли Німецьке дербі.

Коні з Градіца з'являються в романах Теодора Фонтане: в «Еффі Бріст» Ґерт фон Іннеттен їде запряжкою ізабелових коней з Градіца, а в «Помилках і непорозуміннях» Бото фон Рінекер виграє в грі ворону кобилу з Градіца. Назва стайні походить від села Градіц, нині частини Торгау.

Це діюче племінне господарство, а не музей, тому відвідування відбувається в межах заздалегідь узгоджених екскурсій. Комплекс розташований у Градіці, районі Торгау на Ельбі. У 2006/07 роках стайню для коней на утриманні та будинок біля воріт ґрунтовно відремонтували, збільшивши місткість для гостьових коней, що прибувають на вишкіл і запліднення.

Коні з Градіца згадуються в романах Теодора Фонтане: в «Еффі Бріст» Ґерт фон Іннеттен їздить у кареті, запряженій кіньми градіцької породи ізабелового кольору, а в «Іррунґен, Віррунґен» Бото фон Рінекер виграє в грі градіцьку чорну кобилу. До 1945 року дванадцять чистокровних коней з Градіца перемагали в Німецькому дербі.