Holtorfer Hardt, Гірська вершина в Північному Рейні-Вестфалії, Німеччина

Гольторфер-Гардт — це лісисте підвищення висотою 150,8 м над рівнем моря на хребті Еннерт у боннському районі Гольторф; щоб відрізнити від Доллендорфер-Гардт, його також називають Еннерт-Гардт. Його західний схил вкритий лісом, а через пагорб проходять Пютцхенс-Шаузее та Оберкасселер-Штрассе. На ньому є ставок Гардтвайер, станція дослідження мисливства з вольєром для диких тварин, оглядовий майданчик і туристична хатина; на східному схилі лежить Нідергольторф.

На західному схилі Гардту знайдено три кургани. Близько 1800 року в Еннерті видобували буре вугілля; 1807 року Леопольд Блайбтрой виявив пласт завтовшки близько 1,5 м, з якого можна було добувати галун. Дві галунові майстерні родини Блайбтрой і завод Маттіаса Єґера переробляли вугілля на Гардті; від 1835 року вели підземний видобуток, а 1853 року обидві фірми об'єдналися в Bonner Bergwerks- und Hütten-Verein AG. З 1863 року видобуток зменшувався і 1876 року припинився; майстерні здебільшого розібрали, а їхній камінь використали для першої церкви в Нідергольторфі.

Назву Гардт (Hardt) мають кілька лісистих височин околиці, і цю відрізняють як Гольторфер-Гардт або Еннерт-Гардт. На Гардті є ставок Гардтвайгер, вольєр для звірів дослідницького центру мисливствознавства, оглядовий майданчик і туристична хатина. Алаунбах і Тойфельсбах течуть на північ, Анкербах — на південь.

Кілька туристичних маршрутів ведуть до вершини із Занкт-Аугустіна та навколишніх міст, з різною довжиною та рівнем складності залежно від вашого вибору. Позначені стежки проходять через невеликі житлові райони або поблизу них, що робить навігацію простою.

На західному схилі Гардту знайдено три кургани, що свідчить про давнє використання пагорба. Назва Гардт відрізняє його від Доллендорфер-Гардт і ще одного Гардту південніше, тому його також називають Гольторфер-Гардт або Еннерт-Гардт.