Weingartener Moor-Bruchwald Grötzingen, Охоронюваний водно-болотний заповідник у Вайнгартені, Карлсруе, Німеччина

Вайнгартенер-Моор-Брухвальд-Грецінген — природний заповідник площею 256 гектарів між Вайнгартеном і Грецінгеном, найбільше збережене низинне болото у східній крайовій западині Верхньорейнської низовини. Відкриті водойми з білим лататтям та осоково-очеретяні зарості межують з вільхово-ясеневим заболоченим лісом і грабово-дубовими насадженнями. Залізниця, збудована 1842 року, розділяє заповідник навпіл.

Болото утворилося близько 7 000 років тому, коли річки Кінціг і Мург змінили своє русло і вплинули на ландшафт Рейну. Ці геологічні зміни створили заболочені умови, що характеризують місцевість сьогодні.

Назва заповідника поєднує Вайнгартен і Ґрецінґен — дві громади, між якими він лежить, а Bruchwald означає вільховий заболочений ліс. Навесні в підліску цвіте черемша, а вільхово-ясеневий ліс належить до найбільших напівприродних лісів західної Німеччини. Болото в улоговині Кінціг-Мург від 2006 року входить до мережі Natura 2000.

Заповідник лежить між Вайнгартеном і Грецінгеном, на захід від траси B3, а залізниця Карлсруе–Гайдельберг, збудована 1842 року, ділить його на дві частини з окремими підходами. Під B3 прокладено тунель для земноводних, яким вони користуються під час міграцій. Північно-східна половина гравійного озера Грецінген з відкритою водою та очеретом належить до охоронюваної території.

Залізниця Карлсруе–Гайдельберг, збудована 1842 року, розтинає заповідник навпіл. З 2006 року болото входить до оселищної території Natura 2000 Kinzig-Murg-Rinne zwischen Bruchsal und Karlsruhe. Серед мохів трапляється рідкісний зелений дикранум, а навесні цвіте ведмежа цибуля.